Андрій Воробей поділився враженнями: "Поєдинок між Арсеналом та Шахтарем у 2000 році був справжнім відкриттям емоцій".

Колишній нападаючий Шахтаря Андрій Воробей у спеціальному інтерв'ю для Sport.ua відзначив знакові матчі донецького клубу з лондонським Арсеналом у рамках Ліги чемпіонів 2000/2001 років.

- Андрію, сьогодні Шахтар втретє в історії зіграє з Арсеналом у Лондоні в рамках Ліги чемпіонів. Згадайте поєдинок із "канонірами" у 2000 році, коли лондонська команда обіграла донецьку з рахунком 3:2, а ви відзначилися голом у першому таймі. Які емоції у вас тоді були?

Ми мали честь грати на одному з найвідоміших і найпрестижніших стадіонів Європи. Тоді "Шахтар" вперше пробився до Ліги чемпіонів. Виходячи на "Хайбері", я відчував, наче потрапив до справжнього музею. Це був час, сповнений неймовірних емоцій. Перед матчем ми тренувалися на базі Арсеналу, на їхньому тренувальному полі. Запам’яталося, що протягом доби йшов дощ, але якість газону була настільки вражаючою, що, одягнувши бутси з металевими шипами, здавалося, ніби бігаєш по асфальту. Вода після дощу не затримувалася на полі, тоді як у нас на полях залишалася б багнюка. Трава була коротко підстрижена, і м’яч ковзав по ній з неймовірною швидкістю. У той момент Арсенал дійсно мав стадіон і тренувальну базу на найвищому рівні. І, звичайно, готель у Лондоні вразив своїми умовами! Це були незабутні враження перед грою.

Можливо, саме тому в поєдинку вдалося так чудово проявити себе?

Усі бачили, що відбувалося на полі. Це був мій перший досвід гри на стадіоні, де вболівальники сиділи всього в двох метрах від бічної лінії. Коли виконували аут або подавали кутовий, можна було відчути дотик до плеча від фаната. Це було нове враження для нас, адже раніше ми ніколи не грали на таких аренах. На старому стадіоні "Шахтар" і на інших наших звичних полях трибуни були розташовані на відстані близько 20 метрів. А на "Хайбері" вболівальники сиділи настільки близько, що це створювало особливу атмосферу.

- Стадіон "Хайбері" і був сам по собі вузький такий начебто?

Це виявився справжній обман зору. Здавалося, що поле надто вузьке, але насправді все було інакше. Просто ми грали проти Арсеналу, і через це нам здавалося, що простір великий, адже було надзвичайно важко встигати за гравцями лондонської команди (сміється).

Однак Шахтар вдалося двічі вразити ворота Арсеналу в першій половині зустрічі. Один із голів у лондонському матчі забили ви. До речі, перед матчем 19 вересня ви святкували день народження Сімена, якому виповнилося 37 років. Ви щиро привітали англійського голкіпера!

Отже! Ніхто не сподівався на таку витривалість з нашого боку, особливо в перші 20 хвилин матчу. Лондонці вийшли на поле, вважаючи, що зустрічають маловідому команду. Але після двох пропущених м'ячів вони були в шоці. Звичайно, були моменти, коли нам не вистачило витримки. На результат вплинув досвід, здобутий у єврокубках. Також трапилася ситуація з червоною карткою та пенальті. Варто відзначити чудову гру воротаря Юрія Вірта, який не раз рятував команду. Але, на жаль, нам не вдалося зберегти потрібний рахунок. Як зазначив Віктор Євгенович Прокопенко: "Шахтар навчився грати, але досвіду участі не вистачало."

- І варто зазначити, що Арсенал дуже зірковий був. У складі лондонців було чотири чемпіони Європи - Анрі, Вієйра, Пірес та Вільтор.

У їхньому заявковому списку були лише зірки! На той момент кожне прізвище в Арсеналі світилося, як справжня зірка! А ще в нашій групі виступав римський Лаціо! На мою думку, саме Арсенал і Лаціо в ті часи були найпотужнішими клубами в Європі! І Шахтар також опинився в цій групі. Це був чудовий урок для нас і безліч емоцій!

Замість цього, у Донецьку команда Шахтар здобула перемогу над Арсеналом з рахунком 3:0, а ви зуміли відзначитися голом зі штрафного! Це, напевно, був один із ваших перших м'ячів, забитих з цього виду удару?

- Я і до цього виконував штрафні. До поєдинку з Арсеналом я в чемпіонаті та Кубку України забивав уже. На тренуваннях я також залишався та відпрацьовував удари зі стандартів. Тому я і підійшов у матчі Ліги чемпіонів бити штрафний. Мені довіряли. А щодо матчу, то практично все вирішилося тоді в домашній грі зі Спартою, коли ми перемогли 2:1. Подумки ми десь розуміли, що Спарта навряд чи обіграє Лаціо у паралельному поєдинку. Ми думали, що чехи, мабуть, програють римлянам, що і сталося. Тобто ми розуміли, що навіть якщо ми програємо Арсеналу, ми все одно вийдемо до Кубка УЄФА з третього місця. На нас нічого не давило. Єдине, що тиснуло, то це імена наших суперників.

- Що ж допомогло вдало зіграти проти такого Арсеналу?

Нам вдалося досягти перемоги завдяки незрівнянній підтримці наших фанатів на легендарному стадіоні "Шахтар". Саме справжні вболівальники, шахтарі та заводчани прийшли підтримати рідну команду, і це дало нам сил перемогти. Не тактика чи технічні навички зіграли ключову роль у нашій перемозі. По суті, ми були менш підготовлені в порівнянні з Арсеналом і Лаціо, але наш дух, характер і фізична форма стали вирішальними факторами, яких бракує багатьом командам сьогодні. Безумовно, підтримка уболівальників відіграла величезну роль! На той матч приїхали справжні зірки! Ми спочатку думали, що на гру вийде резервний склад, але насправді відсутніми були лише кілька гравців основи. Усі інші, включаючи Вієйру, Вільтора, Анрі та Парлора, були на полі. Так, Сімена не грала в воротах, адже Венгер вирішив випустити другого голкіпера, але це не мало великого значення. "Каноніри" створили безліч моментів, проте наші захисники та Вірт демонстрували відмінну гру. Ми реалізували свої шанси і, безсумнівно, заслужили цю перемогу. Найголовніше – це наше бажання! Ми знали про наші технічні слабкості, але на фізичному рівні та за рахунок власного бажання ми переважили лондонців. Плюс, погодні умови також стали нам на користь – було досить прохолодно, а ми звикли грати в таких умовах.

Яким чином відзначили тріумф?

Не можу згадати, як саме ми святкували, але ті емоції були просто неймовірні! Було надзвичайно приємно, що ми вийшли до Кубка УЄФА! Перемога перед нашими фанами на рідному стадіоні залишиться в пам'яті назавжди! Це було справжнє свято! Найголовніше, що на трибунах зібралося багато вболівальників! Чимало бажаючих не змогли потрапити на стадіон. Деякі фанати спостерігали за матчем з терикону, а багато хто дивився гру по телевізору. Атмосфера була просто фантастичною!